Кольори, що дають надію
(23 серпня – День Державного Прапора України)
Прапор як символ, спочатку як засіб сигналізації, виник за античних часів. Спершу використовувався в країнах Європи і поширився на українські землі в добу Середньовіччя. Найчастіше прапором вважався шматок тканини, прикріплений до списа, що мав вказувати на місце збору воїнів. Жодне військо без прапора не вирушало в похід і не вступало в бій. Слов’яни, за словами М.Карамзіна, обожнювали свої прапори і вірили, що у воєнний час вони є найсвятішими від усіх ідолів.
Історія українського прапора віддзеркалює всю історію Української державності – з прадавніх часів і до сьогодні. Ритуальну символіку поєднання цих барв пов’язують ще з Великим переселенням народів, яке відбувалося 3000 років до н.е. Починаючи з часів хрещення Русі, ці кольори завжди були присутні на прапорах нашої держави різних століть. У тому варіанті, як ми бачимо його зараз, український прапор було піднято у Львові в червні 1848 року. Під синьо-жовтим прапором відбулися три проголошення Української державності: 1917-го, 1941-го та 1990-го року.
Вперше поєднання синього і жовтого з’явилося на гербі Львова: Данило Галицький подарував місту, заснованому у 1256 році, герб із зображенням жовтого лева на блакитному тлі.
Прапори козаків Запорізької Січі також часто мали поєднання синьо-жовтого, особливо починаючи з XVIII століття. Зазвичай, на прапорі було і зображення козака в одязі золотого або червоного кольорів.
На своїй картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1891 р.) над головами козаків Ілля Рєпін приховав на списах жо
вто-блакитні та червоно-чорні прапори.
Консультантом художника, під час написання цієї картини, був знаний історик українського козацтва Дмитро Яворницький.
З початком Першої світової війни 1914 – 1918 рр. на західноукраїнських землях найбільше поширюється поєднання жовто-блакитних кольорів. Ці прапори супроводжували на західноукраїнських землях і відзначення 100-річного ювілею Великого Кобзаря.
22 березня 1918 р. Центральна Рада в Києві ухвалила “Закон про державний прапор Української Народної Республіки”, який був жовто-блакитним. У 1918 р., у період Гетьманату Павла Скоропадського, порядок кольорів було змінено на синьо-жовтий. Таким він залишився і в період влади Директорії.
У листопаді 1918 р. у Львові Українська Національна Рада затвердила “Тимчасовий основний закон”, який дав назву новоствореній державі – Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).
Артикул 5 цього закону проголошував прапор держави – блакитно-жовтий.
20 березня 1920 року ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор для Закарпатської України, а 15 березня 1939 р. він був прийнятий як державний прапор Карпатської України.
Після того як Україна ввійшла до складу СРСР (30 грудня 1922 р.) був створений новий прапор: червоний із схрещеними молотом і серпом, червоною п’ятикутною зіркою, облямованою золотом, і внизу – абревіатура УРСР.
Із проголошенням незалежності України віддали належне синьо-жовтому знамену й визначили його національним символом козацтва впродовж багатьох століть. Український народ не міг відкинути історичну традицію створення своєї держави саме під цим знаменом.
Офіційно затвердили синьо-жовтий стяг як державний символ України 28 січня 1992 року. У серпні 2004 року Президент підписав Указ про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня.
Державний прапор України – прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру – синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку – жовтий колір.
Хто ще – окрім України – має синьо-жовті прапори
ШВЕЦІЯ
|
КАЗАХСТАН
|
БАРБАДОС
|
БОСНІЯ І ГЕРЦЕГОВИНА
|
ПАЛАУ
|
ПАНАМА. Провінція ЕРРЕРА
|
ЯПОНІЯ. Префектура ТОКУСІМА
|
НОВА ЗЕЛАНДІЯ. Регіон ОТАГО
|
АВСТРІЯ. Земля НИЖНЯ АВСТРІЯ
|
ПОЛЬЩА. СІЛЕЗЬКЕ воєводство
|
Прапор ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Синій прапор із 12 жовтими зірками розробили Арсен Гейц та Поль Леві і в 1955 році його як офіційний прапор ухвалила Рада Європи.
Європейський союз взяв його 29 червня 1985 року (тоді організація називалася Європейським економічним співтовариством).
Поширеною версією є хибне твердження, що кількість зірок – 12 – символізувала кількість членів ЄС на момент ухвалення прапора як офіційного. Але це неправдива версія, бо ЄС тоді ще не мав стільки членів (лише 10), а потім розширився далеко понад це число (нині ЄС має 27 членів).
Насправді Рада Європи ще у 1955 році зазначала в постанові: «На тлі синього неба Західного світу зірки символізують народи Європи у формі кола, що є знаком єдності. Їхня кількість має бути неодмінно дванадцять – і число 12 є символом досконалості і повноти».
Використані джерела:
https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2762994-25-vazlivih-faktiv-pro-ukrainskij-prapor.html