ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Пам’ятаймо, що у давнину бібліотеку називали “дім життя”, “притулок мудрості”, “аптека для душі”.

В. Сухомлинський

Бібліотека — не просто книгосховище. Це безмежний світ, відкритий кожному. На довгих стелажах стрункими рядами стоять книги. Публіцисти і філософи, майстри художнього слова і вчені поспішають на допомогу з різних століть, готові дати відповідь на будь-яке питання. Бібліотека — це інтелектуальна лабораторія.
Історія розвитку бібліотеки тісно пов’язана з історією розвитку нашого університету і цей зв’язок простежується упродовж усього періоду її існування. Те, якою Ви бачите сьогодні бібліотеку, створювалося роками: проходили дні, перегорталися сторінки, змінювалися люди і їх життя, також як і життя бібліотеки.
Першими працівниками бібліотеки заснованої 1921 року у Харківському фармацевтичному інституті були бібліотекарі А. М. Айзенштак та Г. А. Горелик, які доклали багато зусиль для організаціюї бібліотечних фондів. Великий внесок у розвиток бібліотеки зробили викладачі кафедр, вчені, студенти новоствореного інституту, а також працівники бібліотеки. З 1934 по 1950 р. бібліотеку очолювала Євгенія Давидівна Кац. Першими галузевими виданнями фонду стали підручники «Технологія лікарських форм та галенових препаратів» С. Г. Ковальова, «Основи лікарської рецептури» В. І. Сили, «Навчальне керівництво з технології лікарських форм для фармацевтичних вузів» С. Ф. Шубіна, «Фармацевтические препараты и яды» А. Майергофера та періодичні видання «Фармацевтичний журнал». У 1935 році близько 500 студентів здобуває професію провізора, стабілізується професорсько-викладацький склад, удосконалюються навчальні плани і методи викладання, віддається перевага самостійній роботі студентів – все це сприяє збільшенню кількості читачів, відвідувань бібліотеки, книговидачі. У цей період створюється довідковий апарат – алфавітний та систематичний каталоги.
Напередодні Другої світової війни фонд навчальної та наукової літератури налічував 24000 томів. Але, на жаль, окупація Харкова фашистами під час Великої Вітчизняної війни завдала значних втрат бібліотеці ХФІ. Лише завдяки зусиллям професора М. П. Красовського вдалося зберегти значну частину бібліотечного фонду, в якому було зібрано унікальну спеціальну наукову літературу, а також частково врятувати студентську бібліотеку з основних навчальних дисциплін. Є. Д. Кац доклала багато зусиль по відновленню фонду та організації роботи бібліотеки у важкі повоєнні роки.
Понад 10 років посаду завідуючої бібліотеки обіймала Данилова Фекла Петрівна. У ці роки колективом бібліотеки розпочато організацію предметного каталогу: аналітично розписувались усі профільні збірники та журнальні статті, а з фармації та фармакогнозії були розписані всі наявні в бібліотечному фонді документи. У 1959 р. для викладачів та студентів впроваджено нову послугу – міжбібліотечний абонемент, що дало змогу користувачам отримати необхідну літературу з фондів інших бібліотек Харкова.
Наступні 10 років бібліотекою завідувала Ольга Василівна Коваленко. 1961 року бібліотека переїздить в корпус по вул. Пушкінській, 53. У цей час бібліотека випускає бюлетені нових надходжень, списки рекомендованої літератури, для студентів та викладачів організовуються книжкові виставки, читацькі конференції, диспути.
З 1970 по 2004 рік посаду директора бібліотеки НФаУ обіймала Вікторія Миколаївна Щепінова. Це період інтенсивного розвитку бібліотеки і час позитивних змін в її структурі: створюються відділ комплектування та наукової обробки літератури, відділ обслуговування, довідково-бібліографічний відділ, пізніше – відділ книгозберігання. На початку 70-х фонд бібліотеки налічував 89000 примірників, та за короткий період він зростає в п’ять разів. Проводилась активна робота щодо вдосконалення довідково-пошукового аппарату бібліотеки – створено каталоги на допоміжні фонди та картотеки. З 1971 року бібліографи випускають бібліографічні збірники «Библиография печатных работ и авторских свидетельств сотрудников Харьковского государственного Фармацевтического института». У 1992 р. ХФІ реорганізовано в Українську фармацевтичну академію (УкрФА), яка стала базою для підвищення кваліфікації провізорів. Для обслуговування всіх категорій читачів вже було недостатньо існуючих бібліотечних приміщень.
У 1993 році бібліотека переїздить у нове приміщення технологічного корпусу УкрФА по вул. Блюхера, 4, площею 500 кв.м. Час вимагав оновлення і змін у структурі бібліотеки. Було створено відділи іноземної, навчальної та художньої літератури з відкритим доступом. У 1994 році до бібліотеки академії приєдналася бібліотека фармацевтичного технікуму. Перехід вишу на новий рівень освіти, якісно організована самостійна робота студентів перетворюють бібліотеку на активного учасника навчального процесу.
Сучасну інформаційну інфраструктуру бібліотеки визначає поступове впровадження новітніх технологій. У 1997 році бібліотека отримала від Міжнародного фонду «Відродження» грант – $1500 на передплату валютних журналів, а в 1999 році – два гранти на суму $14000 від фонду «Відродження» та від Інституту Відкритого Суспільства (Будапешт), що дало можливість придбати необхідну комп’ютерну техніку, підключити бібліотеку до інформаційної служби «LINK» (безкоштовний доступ до періодичних видань видавництва Springer (Німеччина). Розпочинається створення електронного каталогу. З 2003 року розпочав роботу зал електронної інформації для студентів та викладачів, відкрито навчальний абонемент № 2 для обслуговування студентів 1-2 курсів.
В 2004 році директором бібліотеки НФаУ призначено Наталію Борисівну Гавриш – кандата наук із соціальних комунікацій, доцента. Бібліотека підіймається на новий рівень розвитку і перетворюється на сучасний інформаційний центр. Розпочинається формування фонду електронної бібліотеки, яка інтенсивно поповнюється новими ресурсами, електронний каталог стає доступним через Internet. У 2008 році створено веб-сайт бібліотеки, з його сторінок стали доступними додаткові бібліотечні сервіси: електронний каталог, віртуальна довідкова служба, електронна доставка документів, віртуальні тематичні виставки.
З 2011 року бібліотека працює в статусі Наукової бібліотеки. Цього ж року за ініціативи та активної підтримки працівників бібліотеки було створено Електронний архів НФаУ (eaNUPh), основною метою якого стало накопичення, зберігання та забезпечення постійного та надійного доступу до наукових досліджень професорсько-викладацького складу, співробітників та студентів університету.

Інформатизація сучасного суспільства супроводжується процесом збільшення знань. Майбутній фахівець, недостатньо озброєний інформацією, не може бути генератором інноваційних ідей. Саме тому бібліотека намагається бути посередником між цим величезним потоком знань та користувачами інформації, вбачаючи головною функцією діяльності розширення інформаційного багажу та світогляду кожної окремої людини та суспільства в цілому.
Наукова бібліотека має досить розвинуту інфраструктуру, відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення. Диференційне обслуговування користувачів усіх категорій здійснюється на 6 абонементах та у 6 читальних залах,оснащених сучасною комп’ютерною технікою.

За 100 років свого існування бібліотека зібрала унікальний фонд, який наразі складає близько 600 тис. примірників видань і є документальним свідченням розвитку фармацевтичної науки і освіти України. Також книгозбірня укомплектована як цінними виданнями XIX століття, так і сучасною галузевою літературою, включаючи праці вчених університету. Поряд із традиційними джерелами інформації в обслуговуванні читачів активно використовуються електронні ресурси – комплекс власних електронних наукових та навчальних ресурсів у вигляді електронної бібліотеки та тематичних проблемно-орієнтованих баз даних медичної та фармацевтичної науки.
Сьогодні Наукова бібліотека забезпечує студентів навчально-методичною літературою з усіх дисциплін, що викладаються в університеті. Діяльність усього бібліотечного персоналу спрямована на покращення умов самостійної роботи студентів, на розвиток їх здібностей до самоосвіти, формування навичок сучасних методів пошуку інформації, які необхідні майбутньому фахівцю.
Університетська бібліотека є форматором духовних цінностей молодого покоління, сприяє вихованню гармонійної, досконалої особистості, відкритої для інтелектуального і творчого розвитку. Культурно-виховні заходи — презентації книг, літературні вечори, літературно-художні й тематичні книжкові виставки, організатором яких виступає бібліотека, — спрямовані на популяризацію кращих зразків вітчизняної та іноземної літератури, висвітлення історичного розвитку України та національної культурної спадщини. У них беруть участь науковці НФаУ та інших вищих навчальних закладів Харкова, майстри художнього слова.
Серед пріоритетних напрямків роботи Наукової бібліотеки є інформаційна підтримка наукової діяльності ЗВО, створення та інтеграція електронних інформаційних ресурсів, розробка алгоритмів пошуку наукової інформації, аналітнко-синтетична обробка традиційних та електронних ресурсів, бібліографування та популяризація творчої спадщини вчених Національного фармацевтичного університету.
Наукова бібліотека НФаУ є однією з провідних серед медичних бібліотек, чим завдячує своєму колективу – це ініціативні, повні ентузіазму висококваліфіковані фахівці, які докладають чимало зусиль для розвитку сучасного бібліотечно-інформаційного центру. Вони самовіддано служать справі фармацевтичної освіти і своєю діяльністю сприяють збереженню багатства фонду і наукової спадщини університету.